Продовжуємо тему дозвільних документів для сільгосппідприємств. У цій статті розглянемо порядок погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів (далі – Погодження). Воно віднесено до дозвільних документів відповідно до п. 98 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, наведеного у додатку до Закону України від 19.05.2011 р. № 3392-VI.

Відсутність Погодження кваліфікується як порушення правил дорожнього перевезення автомобільними дорогами небезпечних вантажів (далі – НВ). 

Відповідно до ч. 1 ст. 1321 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутність Погодження накладається штраф:

  • на водіїв – у розмірі 30 НДМГ (510 грн);  
  • на посадових осіб суб’єктів господарської діяльності (підприємців), відповідальних за перевезення НВ, – у розмірі 40 НДМГ (680 грн).

Крім того, відповідно до п.п. 4–5 ст. 37 Закону України від 02.07.2015 р. № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі — Закон № 580) поліцейський може тимчасово обмежити (шляхом вилучення) фактичне володіння як НВ, так і транспортним засобом (далі – ТЗ). 

 

ПОГОДЖЕННЯ МАРШРУТІВ РУХУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ 

 

Павло Матюшко, юрист, радник АО «URVISTA»

 

Оформлення 

 

Маршрутами дорожнього перевезення НВ є автомобільні дороги України, де дозволено рух ТЗ, які їх перевозять. 

Погодження – надають підрозділи Національної поліції України (п. 13 ст. 23 Закону № 580). Вони визначають конкретні вулиці та дороги, якими можуть пересуватися ТЗ, що перевозить НВ. Мета погодження не допустити проїзд ТЗ через комерційні або житлові райони, екологічно чутливі райони, промислові зони з небезпечними об’єктами або дорогами на яких такі ТЗ становлять серйозну фізичну небезпеку для учасників руху (п. 7 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС від 04.08.2018 р. № 656, далі – Правила № 656). 

Для отримання Погодження суб’єкту перевезення (тобто тому, кому належить ТЗ) необхідно подати особисто або через уповноважену особу до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) повний комплект документів, визначений Порядком погодження та оформлення маршруту руху ТЗ під час дорожнього перевезення НВ, затвердженим наказом № 656 (далі – Порядок погодження № 656). 

 

Хто такі уповноважені з питань безпеки перевезень НВ?

 

Уповноважені з питань безпеки перевезень НВ автомобільними дорогами є працівниками суб’єктів перевезення НВ, що займаються їх пакуванням, маркуванням, оформленням транспортних документів, відправленням, перевезенням або прийманням  (п. 2 Порядку проведення спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення НВ, затвердженого постановою КМУ від 31.10.2007 р. № 1285). Уповноважені також складають щорічні звіти для керівника підприємства або, у разі потреби, для Нацполіції України та інших компетентних органів (пп. 6 — 8 розд. 3 Правил № 656).

Уповноважений має отримати свідоцтво, яке підтверджує наявність у нього потрібної підготовки. Для цього треба пройти навчання у Центрі спеціального навчання. До проходження спеціального навчання допускаються особи, які мають вищу освіту (коледж, технікум, інститут тощо).

 

Для складання іспитів та одержання свідоцтва про підготовку уповноваженого в регіональний сервісний центр (далі – РСЦ) МВС подаються такі документи (пп. 1.3.1 Інструкції № 130):

  • заява (додаток 2 до Інструкції № 130);
  • свідоцтво про закінчення спеціального навчання;
  • екзаменаційна картка (додаток 3 до Інструкції № 130);
  • копія диплома про вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр»);
  • копія паспорта або документа, що його замінює;
  • копія свідоцтва про підготовку уповноваженого (у разі перепідготовки);
  • платіжний документ про сплату коштів за надання послуг (вартість послуг становить 75 грн).

Уповноваженим, які вдало склали іспити за курсом первинного навчання, видаються свідоцтва встановленого зразка. Строк дії свідоцтва – 5 років. Ним можуть бути як керівник (власник), так і працівник сільгосппідприємства та особи, що не працюють на ньому. 

 

 

Погодження  надається департаментом патрульної поліції Національної поліції України та територіальними (відокремленими) підрозділами Департаменту патрульної поліції виключно через ЦНАП.

 

Документи

 

Для отримання Погодження необхідно подати такі документи (п. 3 Порядку погодження № 656):

1) заяву (у заяві зазначаються маршрут руху, місцезнаходження і телефони відправника, перевізника та одержувача НВ, відомості про ТЗ, кількість НВ, строк перевезення та прізвище уповноваженого (відповідальної за перевезення особи));

2) інформацію щодо ДОПНВ-свідоцтва про підготовку водіїв ТЗ, що перевозять НВ (далі – ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водія) (номер, ким видане, дата видачі, строк дії);

3) інформацію щодо свідоцтва про допущення ТЗ до перевезення визначених НВ, якщо таке свідоцтво передбачено вимогами глави 9.1 додатка В до ДОПНВ (номер, ким видане, дата видачі, строк дії);

4) інформацію щодо свідоцтва про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезень НВ автомобільними дорогами (номер, ким видане, дата видачі, строк дії) та копію наказу (договору) щодо його призначення;

5) копію чинного договору обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення НВ на випадок настання негативних наслідків під час перевезення НВ;

6) у разі перевезення вибухових матеріалів і речовин, бойових припасів до вогнепальної зброї – інформацію про дозвіл на перевезення вибухових матеріалів і речовин або бойових припасів до вогнепальної зброї, виданий поліцією;

7) документ, що підтверджує повноваження уповноваженої особи, у разі подання заяви представником перевізника;

8) копію квитанції щодо оплати адміністративної послуги за оформлення Погодження (на сьогодні – 95 грн).

Строк розгляду документів та прийняття рішення становить 10 днів з дати надходження заяви та комплекту документів. 

Погодження видається на одноразовий проїзд ТЗ. У разі здійснення постійних проїздів за однаковим маршрутом тим самим ТЗ з тими самими НВ Погодження може видаватися на кілька проїздів.

Форма погодження маршруту руху ТЗ під час перевезення НВ наведена у Додатку 1 до Правил № 656. 

 

Коли Погодження непотрібно

 

Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення НВ (далі —ДОПНВ), до якої приєдналась Україна відповідно до Закону України від 02.03.2000 р. № 1511-III та Правила № 656 (з 2018 року) передбачають ряд звільнень, пов’язаних з перевезенням НВ.

Так, хоча пальне відноситься до НВ Погодження непотрібно при:

 

  • перевезені дизельного палива (згідно із Переліком НВ, на перевезення яких необхідно отримувати погодження (Перелік наведено в електронному кабінеті передплатника «АгроPRO»);
  • перевезені бензину моторного у кількості до 3 000 л (згідно із вищезгаданим Переліком);
  • заправці його у бак ТЗ для забезпечення тяги або для функціонування будь – якого обладнання (п. 1.1.3.3. Додатку А ДОПНВ) ;
  • перевезенні НВ у тарі (про перевезення у тарі пального читайте на с. 16 цього номера).

 

Сільгосппідприємства часто перевозять НВ (добрива, паливо тощо)  польовими дорогами. Отже, постає питання чи потрібно погоджувати такі маршрути? За чинним законодавством, автомобільна дорога — це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху ТЗ (ст. 1 Закону України від 08.09.2005 р. № 2862-IV «Про автомобільні дороги», далі — Закон № 2862).  Під польовими дорогами розуміють довільно накатані дороги (колії)  та дороги без покриття (абз. 7 п. 1.10 розд. 1, п. 3.43 розд. 33  Правил дорожнього руху затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306, далі – Правила  № 1306). Однак і вони не відносяться до автомобільних доріг.

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 371 Земельного Кодексу України, земельні ділянки під польовими дорогами можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції. Враховуючи вищевикладене Погодження на рух ТЗ  такими дорогами також не потрібно.

 

Звертаємо увагу, що хоча  Погодження не потрібно при перевезенні НВ обов’язковими є ДОПНВ-свідоцтво, Свідоцтво про допущення ТЗ для перевезення НВ тощо).

Отже, розглянемо детальніше ці документи.

 

ДОПНВ-свідоцтво 

 

Свідоцтва ДОПНВ про підготовку водія для перевезення НВ видають після проходження відповідного навчання у Центрах спеціального навчання водіїв. У кожній області України є такий Центр. Наприклад, у Київській області є два Центри: у самому Києві та у м. Біла Церква.

Перед початком навчання необхідно подати заяву, дати згоду на обробку персональних даних та укласти договір з Центром (навчальним закладом).

 

Документи для включення водія в навчальну групу Центру (копії):

  • посвідчення водія;
  • медична довідка щодо придатності до керування ТЗ (форма № 083/о);
  • паспорт або інший документ, що посвідчує його особу;
  • підтвердження 3-х річного стажу керування ТЗ;
  • направлення на спеціальне навчання (для працівників юридичних осіб);
  • ДОПНВ-свідоцтва (у разі перепідготовки).

Базовий курс навчання ДОПНВ  триває  3 дні. Він може бути доповнений спеціалізованим курсом (з перевезення в цистернах, з перевезення речовин та виробів 1-го класу, з навчання вантажників, пакувальників тощо).

Після закінчення навчання водії складають іспит в РСЦ МВС. 

Водіям, яким вдалося скласти іспити за базовим (спеціалізованим) курсом, видаються ДОПНВ-свідоцтва встановленого зразка. Строк дії ДОПНВ-свідоцтва – 5 років. Свідоцтво визнається дійсним на територіях всіх країн-учасниць Угоди про ДОПНВ.

 

При перевезеннях бензину моторного (в кількості більше 333 л) і дизельного палива (в кількості більше 1000 л) на транспортній одиниці має бути ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водія (п. 1.1.3.6.3 Додатку А ДОПНВ).

 

Свідоцтво про допущення ТЗ до перевезення НВ

 

Якщо сільгосппідприємство самостійно перевозить НВ на своєму ТЗ, то  на нього необхідно отримати Свідоцтво про допущення ТЗ до перевезення визначених НВ (далі – Свідоцтво ТЗ). 

Таке Свідоцтво ТЗ видається СЦ МВС України, який є у кожній області Україні та у м. Києві (перелік на сайті https://hsc.gov.ua/kontakti/kontakti-gsts-pidrozdiliv/). При цьому власник ТЗ самостійно обирає  СЦ. Обмеження у виборі СЦ, зокрема від місця реєстрації ТЗ, не допускається (п. 4 р. ІІ Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення ТЗ до перевезення визначених НВ, затвердженого Наказом № 656, далі – Порядок ТЗ № 656). 

 

Свідоцтво видається (продовжується) на всі ТЗ, які успішно пройшли обов’язковий технічний контроль, придатні до перевезення НВ та відповідають вимогам ч. 9 ДОПНВ, що застосовуються до відповідного типу ТЗ (типи ТЗ зазначені у п. 4 р. І Порядку ТЗ № 656). 

 

Для отримання/продовження Свідоцтва власнику ТЗ необхідно подати до СЦ такі документи (п. 6 р. ІІ Порядку ТЗ № 656):

1) заяву на видачу (продовження) Свідоцтва ТЗ, зразок якої наведено в додатку 1 до Порядку ТЗ № 656;

2) інформацію щодо ДОПНВ-свідоцтва про підготовку водіїв (номер, ким видане, дата видачі, строк дії) та його копію;

3) на кожний ТЗ додатково:

  • копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ;
  • копію протоколу перевірки технічного стану ТЗ, виданого суб’єктом проведення обов’язкового технічного контролю ТЗ, який внесений до реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю МВС (перелік таких суб’єктів по областям можна знайти за посиланням https://data.gov.ua/dataset/b081b611-e14f-485b-8bbb-00555859a36d/resource/44cb7d69-e2f7-4f85-a068-5a0e334fe6ce);
  • у разі якщо ТЗ має вбудовані цистерни (крім змішувально-зарядних машин з цистернами місткістю менш ніж 1000 л та цистерн, визначених у п. 10 розділу IV Правил № 656), – копію дійсного свідоцтва про первинну, проміжну, періодичну та позапланову перевірку цистерни, виданого перевіряючим органом;
  • Свідоцтво ТЗ (у разі його продовження або заміни);
  • платіжний документ (квитанцію), який засвідчує оплату послуги (вартість послуг становить 93 грн).

 

Посадові особи СЦ не мають права вимагати надання інших документів.

 

Орієнтовний перелік порушень положень ДОПНВ, розподілених за категоріями небезпеки, визначений п. 15 розд. 3 Правил № 656.

 

Порядок процедури проведення перевірки та маркування автоцистерн, знімних цистерн, контейнерів-цистерн, переносних цистерн, знімних кузовів-цистерн (далі – цистерни), що використовуються для перевезення рідких, порошкоподібних та гранульованих небезпечних вантажів автомобільним транспортом, затверджено наказом Мінінфраструктури та МВС від 12.05.2015 р. № 166/550. 

 

Строк дії Свідоцтва ТЗ не має перевищувати строку дії протоколу перевірки технічного стану ТЗ, виданого суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю, та строку наступної перевірки цистерни (проміжної або періодичної залежно від конкретного випадку), передбаченого в главах 6.8 та 6.9 ДОПНВ, крім цистерн, визначених у п. 10 розділу IV Правил № 656 (п. 12 р. ІІ Порядку ТЗ № 656).

 

Договір страхування 

 

Зобов’язання щодо страхування перевезення НВ передбачено п. 26 ст. 7 Закону України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» та п. 1 Порядку і правил проведення обовязкового страхування відповідальності субєктів перевезення НВ на випадок настання негативних наслідків під час перевезення НВ, затверджених постановою КМУ від 01.06.2002 р. № 733 (далі – Порядок № 733).

 

Страхувальниками можуть бути відправники, одержувачі, перевізники та експедитори НВ. Це залежить від умов договору постачання НВ. Як правило, страхує той хто перевозить.  При цьому відправнику та одержувачу НВ на кожне перевезення видається окремий договір страхування, складений згідно з додатком 2 до Порядку № 733, із зазначенням ТЗ та обсягу НВ. 

 

Таким чином сільгосппідприємство має укладати страховий договір лише у випадках коли  самостійно буде перевозити НВ. У такому разі керівникам сільгосппідприємств доречно перевіряти наявність дійсної ліцензії у страхових компаній, які займаються цим видом страхування. З державним реєстром страховиків можна ознайомитись на сайті Нацкомфінпослуг  https://www.nfp.gov.ua/ (Реєстри – Державний реєстр фінансових установ).

 

Страхова сума встановлюється за кожну повну та неповну тонну НВ залежно від класу НВ:

Клас НВ

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

НМДГ

  110

    70

  100

  70

    70

  120

    80

  100

  60

Грн

1870

1190

1700

  1190

  1190

2040

1360

  1700

1020

 

Розмір страхових тарифів встановлюється у відсотках від страхової суми.

Порядок сплати страхового платежу та порядок здійснення страхових виплат визначається договором страхування. 

 

Які вимоги при перевезенні пального у тарі?

 

Без дотримання вимог ДОПНВ і Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС від 04.08.2018 р. № 656 (далі – Правила № 656) бензин і дизельне паливо можуть перевозитись в переносних ємкостях, які розміщені в комбінованій тарі, в кількості не більше відповідно 1 л  і 5 л. При цьому кількість місць необмежена. Таке перевезення називається перевезенням в обмежених кількостях. 

 

Якщо кількість бензину більше 1 л, але менше 333 л, або кількість дизельного палива більше 5 л, але менше 1000 л, то  при перевезеннях в переносних ємкостях, то повинні бути виконані наступні вимоги:

  • тара має бути об’ємом до 450 л, яка допущена до перевезення НВ;
  • на кожну тару повинен бути нанесений чотиризначний цифровий ідентифікаційний номер ООН (UN) і знак небезпеки № 3 (п. 5.2.2.2.2 Додатку Б ДОПНВ);

паливо дизельне має ідентифікаційний номер ООН (UN) – 1202 

бензин моторний має ідентифікаційний номер ООН (UN) – 1203

 

  • тара повинна бути закріплена в ТЗ таким чином, щоб виключалось будь – яке значне її зміщення при перевезенні;
  • при перевезенні (якщо тільки вантаж не є особистим майном власника ТЗ) має бути оформлена товаро-транспортна накладна.

 

Приклад  заповнення ТТН:

паливо дизельне ООН (UN) 1202, 3, III, «небезпечний для навколишнього середовища»; 

бензин моторний ООН (UN) 1203, 3, II, «небезпечний для навколишнього середовища».

 

 

При перевезеннях в цистернах об’ємом від 1 м3 або у переносній цистерні — від 3 м3 бензину моторного в кількості більше 333 л і дизельного палива в кількості більше 1000 л вимагається:

  • наявність на транспортній одиниці Свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних речовин та заявки на переміщення пального, форма якої затверджена Наказом Мінфіну від 08.05.2019 р. № 188 (у заявці на переміщення пального слід обов’язково вказувати ідентифікатор об’єкта оподаткування. А його можна дізнатися тільки з ф. № 20-ОПП. Тому подавати ф. 20-ОПП слід перед подачею заявки);
  • позначати ТЗ інформаційними таблицями НВ і знаками — табло небезпеки (про вимоги до ТЗ та їх оснащення інформаційними табло та знаками небезпеки див. «АгроPRO» № 10, 2019, с.14 —16 та № 5, 2020, с.20 — 21);
  • укомплектовувати ТЗ додатковим обладнанням і засобами пожежогасіння.